| Назва лікувального закладу | Коли від крито справу | Список обвинувачених із зазначенням посади, вирок соду (стаття та покарання) | Кількість жертв | Дата суду, заритий/ відкритий | Дорозслідування (якщо було), рік та висновок | Реабілітація 90-х рр |
| Ігренська психіатрична лікарня, селище Карла Маркса, Дніпропетровська область[2]. | 1 листопада 1943 р. | Гончаров В. В. – директор лікарні. Ст. 54-1 «а» КК УРСР: вища міра покарання – розстріл з конфіскацією майна; Максюта О. Д. – начмед. Ст. 54-1 «а» КК УРСР: вища міра покарання – розстріл з конфіскацією майна; Зайцев С. С. – хірург. Ст. 2 Указу Президіума Верховної Ради СРСР від 19.04.1943 р.: 20 років каторжних робіт, з конфіскацією майна та позбавлення громадянських прав на 5 років; Науменко У. І. – медсестра. Ст. 2 Указу Президіума Верховної Ради СРСР від 19.04.1943 р.: 15 років каторжних робіт, з конфіскацією майна та позбавлення громадянських прав на 5 років; Яценко А. Г. – медсестра. Ст. 2 Указу Президіума Верховної Ради СРСР від 19.04.1943 р.: 15 років каторжних робіт, з конфіскацією майна та позбавлення громадянських прав на 5 років; Сугаренко Ф. В. – медсестра. Ст. 2 Указу Президіума Верховної Ради СРСР від 19.04.1943 р.: 15 років каторжних робіт, з конфіскацією майна та позбавлення громадянських прав на 5 років. | Більше 1000 осіб. | 11-14 липня 1944 р. Відкритий. | 30 вересня 1954 р. розгляд справи у порядку нагляду. М. Зайцеву знизили строк покарання до 10 р. іншим залишили без змін; 13 січня 1955 р. Протест (у порядку нагляду). Постановили: Зайцеву та Науменко змінить вирок до 10 р. виправних робіт, а по відношенню Сугаренко та Яценко вирок відмінить за недоведеністю; 30 січня 1964 р. «возбуждение производства по делу Зайцева и Науменко». Прийняли рішення справу закрити через нові обставини. | |
| Васильківська лікувально-трудова колонія с. Дубовики, Васильківський район, Дніпропетровська область[3]. | 31 березня 1943 р. | Москаленко О. П. – комендант. Ст. 54-1 «а» КК УРСР: вища міра покарання – розстріл з конфіскацією майна; Яценко О. М.– медсестра. Ст. 54-1 «а» КК УРСР: вища міра покарання – розстріл з конфіскацією майна; Харун Л. С. – медсестра. Ст. 2 Указу Президіума Верховної Ради СРСР від 19.04.1943 р.: 20 років заслання, з конфіскацією майна та позбавлення громадянських прав на 5 років; Макаренко Є. А. – медсестра. Ст. 2 Указу Президіума Верховної Ради СРСР від 19.04.1943 р.: 20 років заслання, з конфіскацією майна та позбавлення громадянських прав на 5 років; Мальцева М. В. – медсестра. Ст. 2 Указу Президіума Верховної Ради СРСР від 19.04.1943 р.: 20 років заслання, з конфіскацією майна та позбавлення громадянських прав на 5 років. | Більше 250 осіб. | 18-20 липня 1944 р. Відкритий. | 25 жовтня 1954 р. Висновок помічника військового прокурора. Висновок винести справу на розгляд обласної комісії з перегляду спецсправ. Вважаю приговор у справі вірний, а скарги не обгрунтовані; 14 червня 1959 р. Висновок у Військову колегію Верховного суду СРСР: вважати засуджених безпідставно – зняти звинувачення; серпень «Определение» Військова колегія Верховного суду СРСР: визнати засуджених за знищення психічнохворих невинними; | |
| Ігренська психіатрична лікарня, селище Карла Маркса, Дніпропетровська область.[4] | 5 вересня 1945 р. | Норейко М. І. – лікарка. Ст. 54 -1 «а» КК УРСР: вища міра покарання – розстріл, з конфіскацією майна. | Більше 1000 осіб. | 23січня 1945 р. Закритий. | У реабілітації відмовлено. | |
| Васильківська лікувально-трудова колонія с. Дубовики, Васильківський район, Дніпропетровська область.[5] | 29 жовтня 1945 р. | Шиманська Н. Р. – головна лікарка. Ст. 54 -1 «а» КК УРСР: вища міра покарання – розстріл, з конфіскацією майна. | Більше 250 осіб. | 2 березня 1945 р. Закритий. | У реабілітації відмовлено. | |
| Ігренська психіатрична лікарня, селище Карла Маркса, Дніпропетровська область.[6] | 16 лютого 1945 р. | Гервалов А. І. – лікар. Ст. 54 -1 «а» КК УРСР: вища міра покарання – розстріл, з конфіскацією майна; Брандт М. І. – лікарка. Ст. 54 -1 «а» КК УРСР: вища міра покарання – розстріл, з конфіскацією майна. | Більше 1000 осіб. | 8 червня 1945 р. Закритий. | У реабілітації відмовлено. | |
| Ігренська психіатрична лікарня, селище Карла Маркса, Дніпропетровська область.[7] | 13 жовтня 1945 р. | Рушковська Т. Е. – лікарка. Ст. 54 -1 «а» КК УРСР: вища міра покарання – розстріл, з конфіскацією майна. | Більше 1000 осіб. | 30 грудня 1945. Закритий. | У реабілітації відмовлено. | |
| Ігренська психіатрична лікарня, селище Карла Маркса, Дніпропетровська область.[8] | 18 вересня 1945 р. | Письмена О. Ф. – лікарка. 20 листопада 1945 р. справа закрита за відсутністю доказів. | Більше1000 осіб. |
[1] Зміст таблиці взято із публікації Грінченко Г. Архівно-слідчі справи про масове знищення пацієнтів психіятричних лікарень окупованої України: розслідування злочину та історичне джерело // Україна Модерна – № 28, с. 189-238.
[2] Архів Управління Служби Безпеки Уукраїни (далі УСБУ) у Дніпропетровській області, архівна кримінальна справа В. В. Гончарова и др. № 17561.
[3] Архів УСБУ у Дніпропетровській області, архівна кримінальна справа Макаренко Е. А. и других 5 человек. №28248.
[4] Архів УСБУ у Дніпропетровській області, архівна кримінальна справа Норейко Марии Ивановны.
№ 20835.
[5] Архів УСБУ у Дніпропетровській області, архівна кримінальна справа Шиманской Н. Р. № 19953.
[6] Архів УСБУ у Дніпропетровській області, архівна кримінальна справа Гервалова Андрея Ивановича и др-их № 20256.
[7] Архів УСБУ у Дніпропетровській області, архівна кримінальна справа Рушковской Т. Э. № 19817.
[8] Архів УСБУ у Дніпропетровській області, архівна кримінальна справа Письменной Ольги Фёдороыны № 6363.