Авторка — Тетяна Волкова — випускниця історичного факультету ДНУ ім. О. Гончара (2013 р.), журналістка,  головна редакторка «Павлоградської телерадіокомпанії». Живе і працює у м. Павлоград, Дніпропетровської області.

14-16 листопада 2020 року пройшов другий Міжнародний історичний Хакатон #hack4history, що проводився Міжнародним освітнім центром у Дортмунді (IBB Dortmund) та Мінським міжнародним освітнім центром імені Йоханнеса Рау (IBB Minsk) за фінансової підтримки Федерального міністерства іноземних справ Німеччини. Партнерами проекту виступили Фонд розвитку Брестської фортеці (Білорусь), Міжнародний Меморіал (Росія), НГО Інститут соціальних стратегій та ініціатив (Україна) та Фонд Карта Центр (Польща).

Загальною темою #hack4history стали сучасні технології та IT-рішення в історичній освіті, популяризація місць пам’яті та музеїв серед молоді. Протягом 48 годин історики, представники некомерційних громадських організацій, викладачі, IT-фахівці, дизайнери та проектні менеджери мали розробити освітні молодіжні проекти, присвячені тематиці Другої світової війни та пов’язані з культурою пам’яті, музеями, історичними місцями або пам’ятними подіями. Організатори чекали від команд таких ідей, як створення ігор, VR-проектів, онлайн-платформ, сайтів та інших діджитал-ініціатив.

У хакатоні взяли участь 15 команд із п’яти країн: Білорусі, України, Німеччини, Польщі, Росії. Захід мав проходити у Мінську, але через світову пандемію коронавірусу це вдалося реалізувати лише частково: деякі команди перебували у Мінському міжнародному освітньому центрі ім. Й. Рау (IBB Мінськ), інші ж підключалися за допомогою платформи ZOOM. Хакатон поєднав кілька часових поясів і проводився двома мовами — англійською та російською.

Однією з команд-учасниць стала команда «Дніпро». До неї увійшли представники історичного факультету Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара: капітан – доцент кафедри всесвітньої історії Альберт Венгер, студенти першого курсу історичного факультету Ілля Платонов та Максим Стаднік, а також випускниця факультету, а нині головна редакторка Павлоградської телерадіокомпанії Тетяна Волкова. Дніпровські історики запропонували створити історико-просвітницьку платформу «Безборонні жертви нацизму: знищення психічнохворих на окупованій Дніпропетровщині». Це дослідження стало логічним продовженням міжнародного академічного проєкту Useless People: The Extermination of Psychiatric Patients during the Nazi Occupation of Ukraine, що здійснює дослідницька команда у складі Гелінади Грінченко (Харків), Олени Петренко (Бохум), Андрія Усача (Львів), Альберта Венгера (Дніпро). Проект здійснюється за підтримки Фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє» у рамках програми досліджень забутих жертв націонал-соціалізму.

Під час #hack4history учасники мали за допомогою сучасних засобів IT і медіа зробити свої проекти доступнішими, розповісти про них ширшій аудиторії у сучасній, креативній формі.

Для того, щоб реалізувати проект від запропонованої ідеї до повної готовності, організатори запланували час для спілкування, воркшопів, менторських сесій і надихаючих виступів. Так, у перший день Хакатону з лекцією «Как взломать историю с помощью медиа: опыт «Arzamas» и кое-что ещё» виступили Філіп Дзядко (засновник і головний редактор «Arzamas», медіаменеджер, публіцист) і Міка Голубовський (головний редактор «Bookmate Originals», який має досвід створення програм та подкастів, в минулому — головний редактор «Esquire»). 

Крім засновників «Arzamas», «хакатонці» мали змогу як на загальних, так і на менторських сесіях поспілкуватися із журналісткою, медіа-менеджеркою історичних проектів Євою Дайнерт (Німеччина), дослідницею аудіовізуальних медіа Анною Деспондс (Польща), співзасновником «Gwara Media», стратегічним медіа-менеджером Сергієм Прокопенко (Україна), редакторкою сайту сitydog.by, авторкою мультимедійного історичного проекту про білоруські дев’яності 90s.by Ясею Королевич-Картель (Білорусь), а також Вікторією Науменко — історикинею, заступницею керівника громадської організації «Інститут соціальних стратегій та ініціатив», яка увійшла до команди організаторів хакатону від України.

Особливо цікавими були лекції про діджитал-сторітелінги проектів «The Liberation» та «Me, Eisner!» від Єви Дайнерт, а також сесія Анни Деспондс, присвячена безмежним можливостям мережевих/цифрових проектів, зосереджених навколо історії ((hi) story). Корисні практичні навички учасники змогли здобути під час воркшопу, який провела Яся Королевич-Картель. Менторка навчала тому, як зробити проект помітним і донести свою роботу до якомога більшої кількості людей.

Під час менторських сесій команді «Дніпро» пощастило почути кілька цінних порад від менторів, зокрема Філіпа Дзядко і Міки Голубовського, а після церемонії нагородження — теплі слова і щиру зацікавленість у подальшому розвитку проекту «Безборонні жертви нацизму: знищення психічнохворих на окупованій Дніпропетровщині».

Два дні команди допрацьовували свої проекти, деякі робили це цілодобово. Експерти і ментори підтримували учасників у період підготовки і надавали всю необхідну інформацію. У фіналі кожна команда мала презентувати свої доробки. Переможців чекала винагорода — фінансування на доопрацювання проекту до повноцінного продукту та експертна підтримка.

Фінальна презентація проекту мала бути лаконічною, однак повинна була розкрити основний зміст: проблематику, ідею, концепцію, план реалізації, бюджет, стійкість тощо. Цікаво, що початкові та фінальні презентації команд (які два дні напружено працювали), як правило, дуже відрізнялися. Команда «Дніпро» не була виключенням, проект зазнав суттєвого доопрацювання. У фінальній презентації проекту брали активну участь всі учасники команди, кожен мав змогу виступити, висловити свою думку. Особливо цінним цей досвід був для студентів-учасників команди, адже участь у заході такого рівня здатна подарувати мотивацію на подальше успішне навчання, а також віру в себе.

Вдалий вибір теми і командна робота дали свої плоди — за кількістю балів команда «Дніпро» стала однією з 5 переможниць! А це означає, що попереду багато цікавої і напруженої роботи, адже створити свій діджитал-проект команди мають до кінця січня 2021 року. До списку переможців увійшли такі проекти: «Inclusionmap» від команди з Німеччини, яка планує просувати інклюзію в місця пам’яті, «VEHA» від команди з Білорусі, що розробляє фотопроект про весілля під час Другої світової війни, «Збережемо Масюковщину» від команди з Білорусі, яка розробляє історичний мультимедійний путівник по території колишнього табору для військовополонених у Мінську, а також «DOC Centrе Gomel» від команди з Білорусі, яка прагне створити платформу про забутих жертв війни на території Гомельської області. 

Оригінал статті опубліковано у журналі “Україна модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис”, 2020 р.